Ні дихати, ні жити – коли ж ви вже напалитесь? На Тернопіллі вже згоріли понад 307 гектарів .Всі пожежі починаються, коли на дворі смеркає. Для рятувальників починається сезон…

На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х кілометрів на годину, а у вітряну – до 30. Висота полум’я сягає двох метрів, а при сильному вітрі розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази. Паліїв не зупиняють ні шалені штрафи, ні тюрма. Одного палія, до речі, цього року вже покарали обмеженням волі і штрафом 175 тис.грн. Як рятуватись від задимлення і що робити з листям і травою, якщо не палити — читайте. Це щось неможливе, ну, совість в тих людей є? Скільки можна говорити і терпіти? Щовесни і щоосені одне й те ж. Ні дихати, ні жити не дають. Вікно ввечері відчинити не можна, з дитиною вийти гуляти неможливо — весь БАМ щовечора в диму, — читачка Оксана, яка зателефонувала до редакції, не стримувала емоцій. — Ви ніби писали, що одного посадили на три роки за підпал. То всіх треба пересаджати, щоб люди нарешті зрозуміли: палити траву і листя заборонено! Горить-палає часто і у Великій Березовиці. Мешканці не раз скаржились до редакції на дим і сморід. Кажуть, навіть домашніх улюбленців забирають з вулиці до хат. Щойно починаються городні роботи – то там, то там димить. Після спалення залишків з городу потім починають палити листя. І так щороку. Вже згоріло понад 307 га Щодоби (!) виникають пожежі в природніх екосистемах, а тернопільські рятувальники виїжджають на їхню ліквідацію. Лишень від початку 2021 року на Тернопільщині зареєстровано 438 пожеж в природних екосистемах, загальною площею понад 307,3 га. З них 435 пожеж на відкритих ділянках місцевості (суха трава, сміття тощо) на площі 301,6 га; 2 пожежі на сільгоспугіддях, на площі 5,5 га; одного разу палав ліс – площа пожежі 0,20 га. Самовільне й неконтрольоване випалювання сухої трави, пожнивних залишків, сміття тощо призводить до негативних та небезпечних наслідків, наголошує речниця управління ДСНС в області Ірина Крупа.  — Невинні, на перший погляд, спалювання можуть стати причиною масштабних пожеж, які загрожують знищенням житлових будівель, об’єктів інфраструктури, тощо та становлять безпосередню загрозу життю людей, — вкотре наголошує Ірина Крупа. — Ліквідація таких пожеж відрізняється від інших тривалістю та потенційною можливістю збільшення масштабів. Для їхнього гасіння потрібно залучати значну кількість рятувальних сил, пального і спецтехніки на тривалий термін. Адже на відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися зі швидкістю до 4-х кілометрів на годину, а у вітряну – до 30. Висота полум’я сягає двох метрів, а при сильному вітрі з різкими змінами напрямку та швидкості, розмір таких пожеж протягом 15-30 хвилин збільшується в 2-3 рази, кажуть рятувальники. Поблизу с. Петриків горіли днями післяжнивні залишки. Площа пожежі – 1 га. Днем раніше зайнялось у Товстому Заліщицького району – там господар спалював суху траву на власній ділянці. Того ж дня горіло на Кременеччині. Всі пожежі починаються, коли на дворі смеркає. Для рятувальників починається сезон… Вогняна стихія не лише поглинає все живе на своєму шляху, – каже речниця управління ДСНС в Тернопільській області. — Шкода від спалювання сухої трави, листя та інших рослинних залишків різностороння, адже має багато негативних наслідків. Напревеликий жаль, люди рідко надають цьому ваги. Не зупиняє їх навіть кримінальна відповідальність. З димом у повітря вивільняються діоксини При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі й траві виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин, наголошують рятувальники. Додаткова проблема полягає в тому, що з листям, як правило, горить і безліч різноманітного сміття, особливо пластмасові та поліетиленові вироби, що суттєво посилює забруднення атмосфери, — каже Ірина Крупа. — Саме вони, як правило, стають причиною подразнення в горлі та кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні поліциклічні вуглеводні, що особливо небезпечні тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзилліти. До вогнища нерідко потрапляють фанера та дерев’яні речі покриті масляною фарбою, що містять свинець.

Спалювання листя й трави призводить до руйнації верхнього ґрунтово-рослинного покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються у ґрунт. При згорянні ж утворюється зола, це у кращому випадку, наголошують рятувальники. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола – дуже погане добриво і, таким чином, спалювання трави чи листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту, — каже Ірина Крупа. — На природних луках, відкритих ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння. У лісогосподарських регіонах — це повне знищення лісу, яке супроводжується значними матеріальними втратами. За випалювання сухої рослинності, нагадаємо, передбачено адміністративну, а в окремих випадках й кримінальну відповідальність. Паліям – стотисячні штрафи і тюрма  Від 17 квітня минулого року в Україні вступив в дію закон щодо посилення відповідальності за спалення трави. Штрафи за порушення пожежної безпеки суттєво збільшили, а відповідальність стала кримінальною. Закон передбачає: — за знищення або пошкодження лісів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом —штраф від 91 800 до 153 000 гривень, а також кримінальна відповідальність –  обмеження або позбавлення волі від 2 до 5 років; — за спалювання трави і листя в населеному пункті — адміністративна відповідальність і штраф від 3 060 до 6 120 гривень. — за порушення пожежної безпеки в лісі через необережне поводження з вогнем — адміністративна відповідальність і штраф від 4 590 грн до 15 300 грн. — за забруднення повітря шкідливими речовинами чи відходами (зокрема спалювання сміття) — кримінальна відповідальність і штраф від 30 600 до 61 200 гривень.

Що робити з листям, якщо не палити? Якщо в містах ще якось борються з палінням листя, то в селах майже всі його палять за звичкою, визнають у ДСНС. Опале листя у ДСНС радять не палити, а компостувати. Коли листя перегниває, всі речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються до ґрунту. В Україні є кілька прикладів переробки листя. У Сумах, скажімо, працює громадська організація “Нове життя старого листя”, яка переробляє опале листя на добриво. Там листя збирають і за допомогою хробаків перетворюють на біогумус, яким потім удобрюють клумби. У Миколаєві облаштували майданчик для утилізації опалого листя. А в Тернополі листя, яке збирають у місті, комунальники зазвичай вивозять на міські цвинтарі.  Як рятуватися від диму? Що робити у випадках задимленості: обмежити перебування на відкритому повітрі. Дітям і вагітним жінкам слід відмовитися від тривалих прогулянок; тримати вікна зачиненими, особливо вночі і рано вранці. При відкритті вікон завішувати кватирки зволоженою тканиною і періодично її змінювати; ввімкнути системи кондиціонування та очищення повітря; проводити вологе прибирання, корисно поставити ємності з водою, щоб підвищити вологість повітря; збільшити споживання рідини до 2-3 літрів на день для дорослих. Для відшкодування втрати солей та мікроелементів рекомендується пити підсолену і мінеральну лужну воду, молочно-кислі напої (знежирене молоко, молочну сироватку), соки, мінералізовані напої, киснево-білкові коктейлі. Коментарі У полум’ї гине все живе  Сергій ДАНІЛІН, начальник відділу агітаційно-   пропагандистської роботи центру забезпечення     діяльності управління ДСНС в області: — Зазвичай причиною таких пожеж є людська недбалість. Щороку навесні й восени селяни й дачники із дбайливою ретельністю спалюють суху траву й сміття. Вони переконані, що таким чином попіл від старих рослин удобрює землю для нових, тож так підвищують родючість. І хоч екологи кажуть, що від паління користі нема, а є лише шкода, люди продовжують наражати на небезпеку себе, інших людей і довкілля. Такі пожежі зазвичай набувають значних масштабів, вигорають великі території, часто вогонь перекидається на будівлі та об’єкти інфраструктури. У полум’ї гине все живе.   Важко встановити, хто палив, бо тікають  Роман НИТКА, начальник державної екологічної   інспекції у   Тернопільській області:    — Штраф за спалювання трави від 3 до 6 тисяч грн. Але чи не найбільша проблема полягає в тому, аби встановити особу, яка підпалює. Зазвичай люди підпалюють і тікають. Ми не поліція, ми не маємо права затримувати особу, заходити на приватну територію чи до приватної власності. В цьому проблема. А не встановив особу – нема кого притягнути. Цього року склали близько 10 адмінпротоколів. В нас 18 інспекторів на всю область, 4 з яких працюють з цією проблематикою. Звичайно, сил у «сезон» бракує. Тому просимо громадян таки повідомляти поліцію про паліїв. Вони мають більше прав, в т.ч. і встановити, що за особа здійснила підпал. А потім поліція передає документи нам, і притягаємо до адмінвідповідальності.
джерело