На росії в Ростові-на-Дону розпочався суд над 25-річною українкою Іриною Навальною. Т.з. влада звинувачує дівчину в підготовці терористичного акту в Маріуполі під час так званого референдуму у вересні минулого року.

Спочатку дівчина зізналася у скоєному. Однак під час першого судового засідання провину свою не визнала.

Докладніше про це читайте у матеріалі.

Своєї провини не визнає.

У Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону пройшло перше судове засідання у справі 25-річної маріупольки Ірини Навальної. Дівчину звинувачують у підготовці терористичного акту під час “референдуму” в Маріуполі у вересні минулого року.

За версією слідства т.з “Дирляндії”, Ірина нібито вступила в змову із представником української спецслужби.

Їй треба було забрати зі схованки вибуховий пристрій, зберігати його вдома.

А рано-вранці 27 вересня, в останній день “референдуму”, вона мала закласти вибуховий пристрій в адміністрацію Маріуполя, де проходив останній день “голосування”.

На відео Ірина розповідає, що нібито вдень їй потрібно було повернутись із пультом в адміністрацію та натиснути кнопочку.

За це вона отримала 25 тисяч гривень, купила велосипед, щоб зручніше було пересуватися містом. А всього мала отримати 100 тисяч гривень.

Пропагандисти активно поширювали відео, де дівчина зізнається у скоєному, показує, де зберігала вибуховий пристрій, де взяла його, куди відвезла.

Однак під час першого судового засідання Ірина своєї провини не визнала. Її звинувачують у спробі вчинити теракт та зберіганні вибухівки.

До камери потрапила вся побита

Перші місяці, поки йшло слідство, Ірина перебувала у Донецькому СІЗО. Бабуся, яка мешкає в Маріуполі і до якої власне приїхала Ірина, змогла побачити її лише раз – 1 лютого.

Мама дівчини Ірина Столяр розповідала, що донька мала дуже поганий вигляд, її шкіра була вкрита якимись виразками. Вони є у всіх, хто сидить у цьому СІЗО.

Від однієї із затриманих, яку відпустили, родичам вдалося дізнатися, що Ірина потрапила до камери вся побита, у чорних гематомах. Перебувала у нелюдських умовах – у камері, розрахованій на 10 людей, була розміщена 21 особа. Арештантам від ранку до вечора не дозволяють сідати, вони весь час мають стояти. Іру не виводили навіть на прогулянки.

За порушення б’ють усіх, хто перебуває у камері.

“Ми розуміємо, з ким маємо справу”

Після того, як так зване слідство було закінчено і справу передали до суду в Ростов, Ірину перевезли туди.

Мамі Олександрі Столяр вдалося найняти адвоката, який зараз займається захистом українки. Це Іван Бондаренко.

“Відколи Ірину заарештували, мені жодного разу не вдавалося з нею зв’язатися. Наскільки я знаю, зараз у Ростові їй дозволяється один платний дзвінок на місяць. Я дуже сподіваюся почути її голос. Зважаючи на відео із зали суду, Іра має кращий вигляд, принаймні у неї немає цих виразок на обличчі. Адвокат допоміг нам скласти заяву з проханням про побачення. Ми чекаємо”, – каже мама.

Олександра Столяр вважає, що дочка зважилася говорити правду і відмовитися від брехливих звинувачень, бо побачила, що таки має професійний захист.

Як піде справа і скільки триватимуть суди, зараз сказати складно. Чи сподіваються рідні на справедливий суд? “Адже ми розуміємо, з ким маємо справу, тому чудес я не чекаю. Все це буде нешвидко”, – каже мама дівчини.

Сім’я передає доньці гроші, щоб вона могла в магазині СІЗО хоча б купувати продукти. Від усвідомлення того, що Ірина хоча б не голодує, їм легшає.

Не подобалося прізвище Навальна.

Як ми писали раніше, Ірина Навальна разом із мамою Олександрою Столяр дивом змогли вирватися з Маріуполя навесні минулого року, коли місто жорстоко обстрілювали російські війська. Ще коли Іра проходила фільтраційний табір на виїзді у бік росії, її помітили окупанти.

Їм не сподобалося її прізвище – Навальна. Вони називали її “дочкою Навального”, російського опозиціонера. Хоча це зовсім не так, жодного стосунку до російського опозиційного політика українка не має.

Як розповідала мама дівчини, Ірину ставили обличчям до стінки та тримали біля голови пістолет, кликали когось подивитися на Навальну тощо.

Сім’я після довгого переїзду через росію, країни Балтії опинилася на Житомирщині. Однак у Маріуполі залишилася бабуся дівчини – мама її покійного батька. Жінка виїжджати із зруйнованого міста категорично відмовлялася. “Я тут народилася, тут і помру”, – казала пенсіонерка.

Але Ірині вона постійно телефонувала, плакала та просила приїхати. Також дівчина хотіла забрати із квартири сімейні фотографії, зимові речі. Тому у вересні минулого року вона знову вирушила до Маріуполя.

Цього разу фільтрацію вона пройшла без проблем. У Маріуполі Ірина їздила містом велосипедом, фотографувала знайомі місця, понівечені російською окупацією. Шукала зниклих кішок. Словом, займалася своїми справами.

Поки 27 вересня вона раптово не зникла. Чому саме молоду дівчину окупанти вирішили зробити терористкою, сказати важко. Можливо, прізвище тут зіграло фатальну роль. Їм дуже хотілося показати всім, що якась Навальна готувала терористичний акт.

Джерело